*5-25-1924 / + 3- 15-1979
Ти завжди будеш поруч, Батьку.
Вже більше як трийцят років пройшло, як застиг у маминих очах холодний сум. Вже дорослі внучки які ніколи не бачили діда. У житті дітей залишилoсь місце якого ніхто і ніколи не заповнить: молоді чи старші ми завжди потребуємо батькової поради, підтримливої посмішки, його присутності у нашому житті, що дає дітям спокій і впевненість. Часом ти приходиш у мої сни все таким же молодим і добрим, як трийцят років тому…
Ти віддав так багато сил і здоров’я в партизанських загонах, у дивізії, Рімінських таборах і громадських організаціях, борючись за звільнення рідної землі опліч тисяч своїх побратимів, та як багато з них, ти так і не побачив її вільною…Вірю, що багато з тих хто тебе пам’ятають, згадають покійної пам’яті Володимира Ґоляша у своїх молитвах…
ВІЧНА ТОБІ ПАМ’ЯТЬ, БАТЬКУ!
Син Роман.
Монтреаль.
