Головний Командир У.П.А.
З книжки "Полководець УПА"
З книжки "Полководець УПА"
Операція
МДБ під кодом "Цілком темно" по захопленню і винищенню Романа Шухевича
та його найближчого оточення була закінчена. Свій успіх
святкували
переможці, поразку ж гірко оплакували ті, хто її знав. "І
страшний
біль стиснув серця нас усіх, коли прийшла d
трагічна
вістка про Його смерть, - писав Семен Орловський (Ярослав Стецько) до
дня
перших роковин смерті Романа Шухевича. Але крім болю росла в
нашій
душі ця горда свідомість, що Роман Шухевич - провідник воюючої України
- потрапив у нечуваних умовах керувати безпосередньо боротьбю довгі й
довгі
роки і увесь цей час був на фронті боротьби. Він потрафив
знаходити
все нові її форми, нові методи, потрафив виховати ціле нове покоління
борців,
що йде Йому і тим тисячам, що падуть, нам на зміну.
Нам кривавилося серце, коли Його великі попередники
Симон
Петлюра й Євген Коновалець падали на бруках чужих міст за Українську
державу,
Але ОУН (Організація Українських Націоналістів) ніколи не схилила
прапорів.
Не схилила й тим разом, хоч може такого великого удару не завдали ще
нам
досі Москва за тридцять років, як тому рік, Бо загинув Найбільший.
З прагненням пімстити смерть
Головного
Командира й досягти мети боротьби, за яку (мету) Він поклав життя, йде
далі боротьба народу... Постав Роман Шухевич - Тура - Чупринка -
Ловоновського починає поволі висвітлюватися. Перед українським
народом
постає людина - символ... і настане час, коли вся Україна ставитиме
йому
пам"ятники слави і, якщо не розгинув ворог його кісток, спічнуть вони в
Київському Пантеоні Невмирущих.
Білогорща буде колись місцем прощі
українських патріотів, бо там загинув Роман Шухевич, щоб жить Чупринкою
в віках. Славлячи героя української національно-визвольної
боротьби,
Головне командування УПА, УГВР, Провід ОУН на українських землях в
повідомленні
про смерть генерала Романа Шухевича - Тараса Чупринки писали:
"...Притиокупантська
визвольна боротьба, що її в 1943-50 рр. повели УПА, підпільна ОУН і
багатомільйонові
маси українського народу під досвідченим і відважним безпосереднім
керівництвом
сл. п. генерала Шухевича - Чупринки, з погляду тих надзвичайно важких
умов,
в яких вона весь час проходила, - не має собі рівної не тільки в
українській,
але в світовій історії. Вона завжди становитиме одну з
наславніших
сторінок історії України. Внаслідок цієї боротьби
московсько-більшовицьким
окупантам не вдалось здійснити їхні злочинні пляни щодо України, не
вдалося
знищити в Україні організований самостійний рух, не вдалось поставити
український
народ на коліна, Сьогодні український національно-визвольний рух
нерозбитий а ні незламаний, хоч і з значиними втратами в людях, далі
веде
свої нерівні змагання з московсько-більшовицькою тиранією в обороні
національного
існування українського народу, в ім"я національної незалежності України.
Історія
визвольно-революційної боротьби українського народу на українських
землях
1943-1950 рр. з ім"ям
сл. п. друга
Шухевича-Лозовського,
Тараса Чупринки - Тура зв"язана нерозривно й навічно.
Як
революційний керівник сл. п. друг Шухевич - Тур відзачався великими
організаторськими
та військовими здібностами, глибокими політичним розумом, велечезним
досвідом
революційної боротьби. В його особі український визвольно-революційний
рух и весь український народ втратили політичного та військового
керівника
високої класи. Політична й життьова принциповість,
безмежена
особиста відвага, рухливість, жива й весела вдача, проста в щоденному
житті
та поведінці, "Тверда рука" й разом з цим батьківська дбайливість
про інших - ось харектерні риси сл. п. генерала Шухевича - Чупринки, що
ними Він скрізь і завжди завойовував собі симпатії, сторював
життерадісний,
бадьорий настрій, закликав на безстрашину, безкомпромісну і тверду
боротьбу
з ворогами Україні.
Зі
світлою пам"яттю про Нього задивлені в Його геройську постать бійця й
керівника
визбольного руху, наснажені Його відвагою, оптимізмом та
революційністю,
загартовані й досвічені під Його рукою, до кінця віддані ідеї
визволення
українського народу - ми відважно далі вестимемо нашу священну
визвольну
боротьбу аж до повної нашої перемоги. Не складемо нашої зброї й
не
припинимо нашої боротьби доти, аж поки Україна буде визволена.
Сумна
звістка про загибель Р. Шухевича з болем в серцях була сприйнята
визвольними
рухами в цілому ряді країн.
Повідомлення
про героїчну смерть Головнокомандувача УПА генерала Тараса Чупринки
глибоко
нас зворушило, - писав грузинський політичний комітет. Така вже
доля
вояка і борця - вмирати в боротьбі, але втрата якраз цього визначного
провідника
українського визвольного руху в цей важливий час, коли вже невдовзі
треба
буде повести рішальний бій, особливо болюча.
Ми,
представники поневоленого і воючого за свою свободу грузинського
народу,
співучасники долі українського народу , глибоко відчуваємо Вашу жалобу
і висловлюємо, як співборці друзі важко потерпілого українського
народу,
наше глибоке співчуття.
Заповіт
наших героїв, що впали за свободу, зобов"язує нас ще тісніше
згуртуватися
в рядах і далі вести боротьбу рішуче і спільними силами. Лише
об"єднавши
наші сили, ми зможемо досягти нашу національну мету, а наші народи
здобути
свободу.
Хай
живе свобода народів! Хай живе український народ! Князь Нікон
Накашидже
(Голова)
|
Last modified: May 17, 2000 © All Rights reserved, ValRom This page was created by:  |