Головний Командир У.П.А.
З книжки "Полководець УПА"
З книжки "Полководець УПА"
Операція МДБ під
кодом "Цілком темно" по захопленню і винищенню Романа Шухевича та його
найближчого оточення була закінчена. Свій успіх святкували переможці,
поразку ж гірко оплакували ті, хто її знав. "І страшний біль стиснув
серця нас усіх, коли прийшла 
трагічна
вістка про Його смерть, - писав Семен Орловський (Ярослав Стецько) до дня
перших роковин смерті Романа Шухевича. Але крім болю росла в нашій
душі ця горда свідомість, що Роман Шухевич - провідник воюючої України
- потрапив у нечуваних умовах керувати безпосередньо боротьбю довгі й довгі
роки і увесь цей час був на фронті боротьби. Він потрафив знаходити
все нові її форми, нові методи, потрафив виховати ціле нове покоління борців,
що йде Йому і тим тисячам, що падуть, нам на зміну.
Нам кривавилося серце, коли Його великі попередники Симон Петлюра й
Євген Коновалець падали на бруках чужих міст за Українську державу,
Але ОУН (Організація Українських Націоналістів) ніколи не схилила прапорів.
Не схилила й тим разом, хоч може такого великого удару не завдали ще нам
досі Москва за тридцять років, як тому рік, Бо загинув Найбільший.
З прагненням пімстити смерть Головного Командира
й досягти мети боротьби, за яку (мету) Він поклав життя, йде далі боротьба
народу... Постав Роман Шухевич - Тура - Чупринка - Ловоновського
починає поволі висвітлюватися. Перед українським народом постає людина
- символ... і настане час, коли вся Україна ставитиме йому пам"ятники слави
і, якщо не розгинув ворог його кісток, спічнуть вони в Київському Пантеоні
Невмирущих.
Білогорща буде колись місцем прощі українських патріотів,
бо там загинув Роман Шухевич, щоб жить Чупринкою в віках. Славлячи
героя української національно-визвольної боротьби, Головне командування
УПА, УГВР, Провід ОУН на українських землях в повідомленні про смерть генерала
Романа Шухевича - Тараса Чупринки писали: "...Притиокупантська визвольна
боротьба, що її в 1943-50 рр. повели УПА, підпільна ОУН і багатомільйонові
маси українського народу під досвідченим і відважним безпосереднім керівництвом
сл. п. генерала Шухевича - Чупринки, з погляду тих надзвичайно важких умов,
в яких вона весь час проходила, - не має собі рівної не тільки в українській,
але в світовій історії. Вона завжди становитиме одну з наславніших
сторінок історії України. Внаслідок цієї боротьби московсько-більшовицьким
окупантам не вдалось здійснити їхні злочинні пляни щодо України, не вдалося
знищити в Україні організований самостійний рух, не вдалось поставити український
народ на коліна, Сьогодні український національно-визвольний рух
нерозбитий а ні незламаний, хоч і з значиними втратами в людях, далі веде
свої нерівні змагання з московсько-більшовицькою тиранією в обороні національного
існування українського народу, в ім"я національної незалежності України.
Історія визвольно-революційної
боротьби українського народу на українських землях 1943-1950 рр. з ім"ям
сл. п. друга Шухевича-Лозовського,
Тараса Чупринки - Тура зв"язана нерозривно й навічно.
Як революційний
керівник сл. п. друг Шухевич - Тур відзачався великими організаторськими
та військовими здібностами, глибокими політичним розумом, велечезним досвідом
революційної боротьби. В його особі український визвольно-революційний
рух и весь український народ втратили політичного та військового керівника
високої класи. Політична й життьова принциповість, безмежена
особиста відвага, рухливість, жива й весела вдача, проста в щоденному житті
та поведінці, "Тверда рука" й разом з цим батьківська дбайливість
про інших - ось харектерні риси сл. п. генерала Шухевича - Чупринки, що
ними Він скрізь і завжди завойовував собі симпатії, сторював життерадісний,
бадьорий настрій, закликав на безстрашину, безкомпромісну і тверду боротьбу
з ворогами Україні.
Зі світлою пам"яттю
про Нього задивлені в Його геройську постать бійця й керівника визбольного
руху, наснажені Його відвагою, оптимізмом та революційністю, загартовані
й досвічені під Його рукою, до кінця віддані ідеї визволення українського
народу - ми відважно далі вестимемо нашу священну визвольну боротьбу аж
до повної нашої перемоги. Не складемо нашої зброї й не припинимо
нашої боротьби доти, аж поки Україна буде визволена.
Сумна звістка про
загибель Р. Шухевича з болем в серцях була сприйнята визвольними рухами
в цілому ряді країн.
Повідомлення про
героїчну смерть Головнокомандувача УПА генерала Тараса Чупринки глибоко
нас зворушило, - писав грузинський політичний комітет. Така вже доля
вояка і борця - вмирати в боротьбі, але втрата якраз цього визначного провідника
українського визвольного руху в цей важливий час, коли вже невдовзі треба
буде повести рішальний бій, особливо болюча.
Ми, представники
поневоленого і воючого за свою свободу грузинського народу, співучасники
долі українського народу , глибоко відчуваємо Вашу жалобу і висловлюємо,
як співборці друзі важко потерпілого українського народу, наше глибоке
співчуття.
Заповіт наших героїв,
що впали за свободу, зобов"язує нас ще тісніше згуртуватися в рядах і далі
вести боротьбу рішуче і спільними силами. Лише об"єднавши наші сили,
ми зможемо досягти нашу національну мету, а наші народи здобути свободу.
Хай живе свобода
народів! Хай живе український народ! Князь Нікон Накашидже (Голова)
|
Last modified: May 17, 2000 © All Rights reserved, ValRom This page was created by:  |